КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ХІРУРГІЇ

Після здобуття Україною Незалежності, в новоствореній Національній армії молодої Держави актуальною стала проблема реорганізації військово-медичної служби і створення навчально-методичної та наукової бази для підготовки висококваліфікованих військових лікарів. Незважаючи на глибоку соціально-економічну кризу тих років виникла ідея про власну військово-медичну школу для збереження і розвитку традицій воєнно-польової хірургії. 13 січня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України було створено військово-медичне відділення при Київському Державному медичному інституті, яке згодом стало основою Української військово-медичної академії. В складі відділення однією із провідних 19 серпня 1993 року була створена кафедра військової хірургії.

З моменту свого утворення кафедра пройшла великий шлях формування науково-педагогічної бази, підготовки висококваліфікованих викладачів-хірургів, які здатні виконувати завдання навчання військових фахівців і розвитку військової хірургії, як науки. Шляхом кропіткої науково-методичної, просвітницької та лікувальної роботи кафедра військової хірургії зайняла своє почесне місце серед інших хірургічних кафедр української вищої медичної школи. В даний час вона стала єдиним навчальним підрозділом в системі військово-медичної освіти, яка готує лікарів-хірургів для Збройних Сил та інших силових структур України.

Наукова і технічна база кафедри продовжували постійно розвиватись. Кафедра починає оснащуватись сучасною медичною та навчальною апаратурою:

  • демонстраційна техніка та хірургічні тренажери
  • комп’ютери
  • ендовідеохірурнічна техніка для виконання лапаро- і торакоскопічних операцій
  • артроскопії
  • ендоскопічна техніка
  • сучасні коагулятори
  • ультразвукові
  • зварювальні апарати
...
Полковник медичної служби, начальник кафедри військової хірургії, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, лауреат Національної премії імені Бориса Патона.
Король С.О.

Відкрито інтернет-сайт кафедри військової хірургії, де слухачі Академії в зручній для них формі могли отримати інформацію про розклад занять, чергування на клінічних базах, мали доступ до лекційного та навчально-методичного матеріалу та можливість спілкування з викладачами в режимі on-line. Технічне вдосконалення матеріальної бази кафедри підвищило якість навчання, розширило можливості лікування і напрямки наукових досліджень.

Навчально-Педагогічна Робота Кафедри

Щорічно на кафедрі військової хірургії навчаються від 30 до 50 хірургів і понад 120 слухачів інших спеціальностей. Викладається 25 навчальних дисциплін для слухачів факультетів підготовки і підвищення кваліфікації військових лікарів. Під час широкомасштабного вторгнення росії оперативно було розгорнуто підготовку мобілізованих лікарів на базі УВМА і кафедри військової хірургії безпосередньо задля забезпечення потреб збройних сил.

Колектив кафедри військової хірургії Академії з випускниками

З урахуванням сучасних потреб військово-медичної служби України були відкриті цикли спеціальних клінічних дисциплін по діагностиці та лікуванню захворювань і травм з використанням високотехнологічного обладнання і малоінвазивних технологій: ендоскопії, лапароскопії в хірургії, урології та гінекології, ультразвукової діагностики, доплерографії, інтервенційної сонографії, рентгенології, СКТ та МРТ. У навчальному процесі задіяні 16 докторів і 31 кандидат медичних наук.

З початком повномасштабної агресії росії проти Держави Україна колективом кафедри проведено п’ять циклів ТУ «Актуальні питання бойової хірургічної травми» (м. Краматорськ, доцент Собко І.В., м. Павлоград, доцент Асланян С.А.) з лікарями-хірургами військових мобільних госпіталів і передових хірургічних груп та з військовослужбовцями ЗС України на першому рівні з TCCC (викладачі кафедри Гончарук В.С. та Вовк М.С.).

Лікувально-діагностична робота кафедри на навчальних базах

В медичних закладах міста Києва кафедрою військової хірургії розгорнуто і активно працюють 2 основні і 9 допоміжних клінічних баз, де щодня, біля ліжка хворого, в перев’язувальних та операційних 25 відділень хірургічного профілю, під керівництвом викладачів кафедри набувають клінічного досвіду молоді хірурги.

Основними клінічними базами кафедри є Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» МО України та КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги». Розповідаючи про історію кафедри, неможливо залишити осторонь ці «кузні хірургічних кадрів», з якими невід’ємно пов’язані створення і становлення кафедри військової хірургії Академії. За участю викладацького складу кафедри на клінічних базах щорічно виконується близько 1500 операцій, стаціонарне та амбулаторне лікування понад 3000 хірургічних хворих.

Фахівці НВМКЦ «ГВКГ» своєю багаторічною самовідданою працею, новаторством, винятковим ставленням до поранених та хворих, формують світогляд і розвивають в молодих хірургах найкращі лікарські та людські якості.

Особливе місце в науковій, клінічній та педагогічній роботі кафедри займає КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (ЛШМД). Як найбільший центр невідкладної допомоги в Україні, лікарня має унікальний клінічний досвід та наукові надбання, які привертають увагу молодих хірургів і більш досвідчених лікарів, для навчання та запозичення досвіду. Щодня лікарня приймає понад 150 поранених, хворих і постраждалих. Тільки за невідкладними показаннями виконується близько 50 операцій.

З початку повномасштабної агресії проти Держави Україна колективом кафедри військової хірургії проведено понад 2000 операційних утручань пораненим з бойовою хірургічною травмою.

Робота колектива кафедри військової хірургії в операційній

Практичне заняття з слухачами Академії в умовах операційної та сортувально-евакуаційного відділення

Клінічна робота у базових відділеннях невідкладної хірургії, політравми та травматології займає важливе місце в діяльності колективу кафедри, тому, що без повсякденної лікувальної практики, без збагачення власного лікарського досвіду неможливі професійне викладання та наукова діяльність. Для нас є аксіомою те, що найкращий спосіб навчити – це передати свій досвід і залучити до практичної роботи. Тому щодня в операційних, біля ліжка хворого, поруч з нашими слухачами, викладачі виконують свою лікарську справу

Наукова робота кафедри

Разом з першим набором слухачів у 1993 році на кафедрі була відкрита ад’юнктура. Першим ад’юнктом став старший лейтенант медичної служби, випускник ВМедА ім. С.М. Кірова, а в даний час заступник начальника кафедри військової хірургії, професор, полковник м/с Бурлука В.В. Свої наукові дослідження він присвятив лікуванню постраждалих з тяжкою поєднаною травмою і в цей час розвиває напрямок. Він реалізував свої наукові надбання в докторській дисертації, присвяченій лікуванню нестабільних ушкоджень тазового кільця.

В 1996 році з кафедри вийшла перша кандидатська дисертація, достроково захищена ад’юнктом, старшим лейтенантом медичної служби Гайдою І.Є. на тему «Лазерне опромінення крові в лікуванні гострих гнійно-запальних захворювань».

Науковий потенціал кафедри постійно зростає. За тридцять років роботи підготовлено 11 докторів і 50 кандидатів медичних наук. 90% викладачів кафедри мають наукові ступені. Питома вага захищених дисертацій серед ад’юнктів становить 80%. Тільки за останні п’ять років захищено 5 докторських та 13 кандидатських дисертацій, присвячених проблемам бойової хірургічної травми, політравми мирного часу, невідкладної абдомінальної хірургії і малоінвазивних технологій, гепатобіліарної хірургії. Співробітниками кафедри опубліковано понад 1400 наукових статей, отримано 65 патентів на винахід, внесено 80 раціоналізаторських пропозицій. Відповідальним за наукову роботу кафедри військової хірургії є викладач кафедри, майор м/с Свистак Н.В.

У наукових дослідженнях кафедра постійно і плідно співпрацює з Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця, Національним медичним університетом охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика та Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Спільними зусиллями було організовано і успішно проведено 9 міжнародних і 14 всеукраїнських з’їздів, науково-практичних конференцій, присвячених наданню хірургічної допомоги пораненим з вогнепальними ушкодженнями та постраждалим з політравмою та невідкладній хірургії.

Науково-педагогічні працівники кафедри військової хірургії підготували понад 350 доповідей на українських і зарубіжних симпозіумах, з’їздах і конференціях.

На кафедрі створено і активно працює наукове товариство слухачів, кероване професором Е.В. Світличним. До завдань якого входить підготовка і виконання магістерської роботи, навчання методології наукового пошуку і духовне виховання молодих хірургів. Результати найкращих досліджень щорічно доповідаються на конференціях молодих вчених, публікуються в державних медичних виданнях.

З перших днів проведення АТО/ООС на сході України та повномасштабної агресії росії проти Держави Україна (2014-2023 рр) колектив кафедри військової хірургії здійснює організаційний, науковий, методичний і клінічний супровід надання хірургічної допомоги в умовах бойових дій.

За останні п’ять років колектив кафедри спільно з НВМКЦ «ГВКГ» та НАМН України видали 25 монографій і підручників, 27 методичних рекомендацій і посібників, які підсумовують, характеризують та окреслюють багатогранний досвід колективу кафедри з актуальних питань військової хірургії.

Для викладання профільних дисциплін – військової і невідкладної хірургії, видані п’ять підручників та посібників:

  • «Військова хірургія з хірургією надзвичайних станів» під редакцією професора Білого В.Я.
  • «Хірургічна інфекція»
  • «Воєнно-польова хірургія»
  • «Хірургія екстремальних ситуацій з курсом військової хірургії» під редакцією професора Білого В.Я.
  • «Хірургія пошкоджень тазу і тазових органів» (Заруцький Я.Л., Кукуруз Я.С., Бурлука В.В.)
  • «Актуальні питання абдомінальної хірургії» (Тутченко М.І., Денисенко В.М., Світличний Е.В., Панов Ф.І.)
  • «Вказівки з воєнно-польової хірургії»

Видано 20 монографій, серед яких:

  • «Хірургія крізь роки» (Панов Ф.І., Гержік К.П.);
  • «Внутрішньокістковий тромбоз» професора Полежаєва В.Г. (Клінічний атлас);
  • «Хірургічне лікування хронічних субдуральних гематом» професора Данчина О.Г. і співавт.;
  • «Хірургічне лікування хронічних субдуральних гематом» професора Данчина О.Г. і співавт.;
  • «Практична травматологія»
  • «Політравма»
  • «Пошкодження тазу та перелом вертлюжної западини»
  • «Остеосинтез механічними пластинами», «Практика остеосинтезу і ендопротезування» професора Анкіна Л.М.
  • «Очерки хирургии боевой травмы живота»
  • «Очерки хирургии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки» професора Білого В.Я. та співавт.
  • Ампутації кінцівок на рівнях медичного забезпечення: практична настанова/ Лакша А.М., Король С.О. Лябах А.П., Козинець Г.П., Гуменюк К.В., Гибало Р.В., Сапа С.А., Бугай О.О., Роговський В.М. – Київ: «Видавництво Людмила», 2023. – 48 с.
  • Атлас бойової хірургічної травми (досвід антитерористичної операції / операції об’єднаних сил ) Монографія / за ред. Цимбалюка В.І. – Харків: Колегіум, 2021, – 385 с;
  • Нариси хірургії бойової травми сечостатевої системи. / Білий В.Я., Русин В.І., Заруцький Я.Л. та ін. – Ужгород: Карпати, 2022. – 164 с.
  • Принципи організації та алгоритми надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги при вогнепальних черепно-мозкових пораненнях в сучасній війні. Методичні вказівки. / Казмірчук А.П., Данчин А.О., Поліщук М.Є., Лурін І.А., Мельник Н.Ф., Данчин Г.О. – Київ: Саміт-книга, 2022. – 128 с.
  • Лікування поранених з бойовими травмами кінцівок (за досвідом АТО/ООС): монографія /Г.В.Гайко, І.П.Хоменко, І.А.Лурін, С.О.Король [та ін.]; за ред. В.І.Цимбалюка. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2020. 238 с.
  • Лікування поранених з бойовими ушкодженнями живота (за досвідом АТО/ООС): монографія / за ред. К.В. Гуменюка, І.П. Хоменка, І.А. Луріна та ін.; за заг. ред. В.І. Цимбалюка. – Херсон: Олді+, 2022. – 194 с.
  • Моделювання вогнепальних поранень. Під загальною ред. В.І. Цимбалюка. – Харків: Вид-во, 2022. – 322 с, тощо

Були опубліковані 27 методичних рекомендацій МОЗ і МО України за окремими напрямами невідкладної та воєнно-польової хірургії. Основними із означених є:

  • Використання сучасного магнітного і немагнітного інструменту для діагностики та видалення сторонніх тіл: методичні рекомендації/ Цимбалюк В.І., Лурін І.А., Хорошун Е.М., Гуменюк К.В., Король С.О. та інші. – Харків: ФОП Бровін О.В., 2022. – 72 с.
  • Застосування тимчасового шунта при вогнепальних пораненнях судин верхніх та нижніх кінцівок: (методичні рекомендації) /К.В.Гуменюк, П.І. Нікульніков, В.М. Роговський, А.П. Казмірчук, С.О. Король, Я.М. Сусак, Б.М. Коваль. – К.: ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2022. – 32 с.
  • Підготовка до транспортування та медичний супровід поранених, травмованих і хворих військовослужбовців під час медичної евакуації автомобільним, залізничним та повітряним транспортом (методичні рекомендації) /В.В. Кравчук, В.В. Бурлука, А.М. Лакша, С.О. Король, Ю.В. Подолян, І.О. Брагіна, С.А. Асланян, А.Є. Ткаченко, А.О. Компанієць, К.Ю. Марущенко, К.В. Савічан, О.В. Коваль, Ю.Я. Котик, Г.П. Хитрий, О.В. Рабощук, Ю.Д. Ухач, О.М. Данилюк, Т.С. Шеремета [ВП 7-35(03)42.08]. – К., 2023. – 76 с.
  • Роговський В.М., Щепетов М.В., Гуменюк К.В., Гибало Р.В. Лікування вогнепальних поранень магістральних артерій. – К.: Книга плюс, 2022. – 128 с.
  • Хірургічна тактика при пораненнях серця та судин грудної порожнини: методичні рекомендації /Гуменюк К.В., Король С.О., Прохоренко Г.А., Павчак Р.М., Родзоняк А.І., Зінченко В.Б., Будзан І.М., Сироїд М.В., Вовк М.С., Гончарук В.С., Свистак Н.В. – Київ: «Видавництво Людмила», 2023. – 32 с, тощо

Протягом 2014–2023 років під час численних відряджень колективом кафедри військової хірургії у організаційно-методичному напрямку медичного забезпечення АТО/ООС проведено 11 науково-практичних конференцій у Донецькому (м. Краматорськ) і Луганському (м. Рубіжне) медичних університетах та м. Маріуполь, прочитано близько 60 лекцій цивільним і військовим лікарям, виконано понад 700 хірургічних втручань в польових умовах. Проведено виїзні ПАЦ з хірургії та ТУ «Бойова хірургічна травма» і «Актуальні питання ультразвукової діагностики» в зоні проведення АТО/ООС.

Для підвищення якості надання хірургічної допомоги пораненим і хворим, на кафедрі активно розробляються науково-прикладні проекти та впроваджуються інноваційні технології. У клініці політравми досліджуються питання організації надання допомоги травмованим в умовах мирного та воєнного часу, етапні операції в лікуванні постраждалих з ушкодженням внутрішніх органів, технологія «damage control surgery», кількісна оцінка тяжкості травми, торако- і лапароскопія в лікуванні травматичних ушкоджень. Проводяться експериментальні випробування приладів термоструминного гемостазу, польових малоінвазивних технологій. У клініці травматології впроваджуються новітні методики та технології остеосинтезу: LСР пластини з кутовою стабільністю гвинтів; стабільно-функціональний та малоінвазивний остеосинтез; PFNA фіксатори з антиротаційною накладкою; малоінвазивне ендопротезування та артроскопії великих суглобів, операції на тазовій ділянці. Інтервенційна сонографія – хірургічні втручання під контролем УЗ-сканування в лікуванні вогнищевих гнійно-септичних ускладнень, гематом, кіст підшлункової залози, печінки, нирок, селезінки, ексудативних процесів порожнини плеври, операції на жовчних шляхах.

З 24 лютого 2022 року, у зв’язку з повномасштабною агресією росії проти Держави Україна та високою питомою вагою ускладнень перебігу травматичної хвороби у поранених військовослужбовців ЗС України, колектив кафедри військової хірургії проводить щотижневі Вебінари «Актуальні аспекти бойової хірургічної травми» із залученням найкращих міжнародних спікерів-експертів.

20-21 жовтня 2022 року колектив кафедри військової хірургії спільно з Національним військово-медичним клінічним центром «ГВКГ» організували та провели XVI з’їзд військових хірургів та анестезіологів України «Досягнення воєнно-польової хірургії та анестезіології в умовах бойових дій».

Міжнародне співробітництво кафедри

Науково-педагогічні працівники кафедри військової хірургії брали активну участь в організації медичного забезпечення миротворчих місій військових контингентів ООН в Югославії, Лівані, Сьєрра-Леоне, Афганістані, Демократичній Республіці Конго (Розумний П.К., Бондаревський А.О., Мусенко О.Я.).

Доцент Бондаревський А.О. надає допомогу постраждалому місцевому населенню (Республика Конго – 2004 рік)

Збагачується професійний досвід на стажуваннях у військових підрозділах країн НАТО, в тактико-спеціальних навчаннях в Україні та міжнародних навчаннях з проблем надання медичної допомоги у воєнний час і при надзвичайних ситуаціях (Грузія, Молдова, Хорватія, Сербія: Заруцький Я.Л., Лакша А.М., Бондаревский А.О., слухачі Академії).

Полковник м/с Заруцький Я.Л. – командир міжнародного експедиційного медичного корпусу (Грузія – 2005 рік)

З 14 по 28 лютого 2023 року начальник кафедри військової хірургії УВМА професор, полковник м/с Король С.О. перебував у Німеччині по програмі Міжнародного співробітництва ЗС України та Бундесверу.

З 15 по 16 лютого 2023 року було проведено роботу в госпіталі Бундесверу в місті Ульм (Німеччина). Зустріч з колективом госпіталю: привітання, вручення монографій кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії, обхід госпіталя в тому числі поранених військовослужбовців ЗС України в клініці невідкладної хірургії, ортопедії, реконструктивної та септичної хірургії, спортивної травми.

Політичні та економічні перетворення Держави в умовах повномасштабної агресії росії проти Держави Україна потребують змін у ЗС України, військово-медичній службі та вищій військово-медичній освіті. В цьому процесі Академія та кафедра військової хірургії завжди приймали активну участь. Тридцять років роботи – це шлях створення та становлення власної військової хірургічної школи. Стратегічне значення виконаної роботи важко переоцінити. Під час бурхливого розвитку науки і техніки єдиною умовою виживання для будь-якої організаційної структури є постійний рух вперед і прагнення до самовдосконалення. Виходячи з такої позиції, ми спрямовуємо свої зусилля на те, щоб Академія і кафедра не залишилися в минулому, а військова медицина мала високопрофесійні кадри. Досягнення поставленої мети і робота на перспективу, на наш погляд, можлива у вирішенні наступних завдань:

  • поліпшення матеріально-технічного та методичного забезпечення кафедри
  • вдосконалення форм і методів навчального процесу, перегляд акцентів у напрямку перепідготовки та підвищення кваліфікації військових лікарів, розширення підготовки лікарів хірургічного профілю та медичних сестер позавідомчих структур
  • розгортання та інформаційна підтримка пріоритетних напрямків наукових досліджень, які мають значення для розвитку військової хірургії
  • безпосередню участь кафедрального колективу в медичному забезпеченні ліквідації надзвичайних ситуацій мирного часу та бойових дій на сході та півдні України з метою підвищення боєздатності кафедри та ефективності навчального процесу
  • наукове узагальнення досвіду надання хірургічної допомоги у зоні бойових дій на сході та півдні України

В умовах сьогодення стало очевидним, що військова медицина та військова хірургія, як її провідна складова, конче необхідні Державі.

Запорукою успішного розвитку військової хірургії є постійний рух вперед, корисні перетворення, які неможливі без надійного наукового, методичного та кадрового підґрунтя. Саме його створення і підтримка є завданням Академії і кафедри військової хірургії. Ми працюємо, ми зростаємо, ми плекаємо надії і намагаємось перетворити їх у життя

Тел.: +38 068 4771936
E-Mail: [email protected]

Освітня діяльність

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАФЕДРУ